Сім отроків в Ефесі17 серпня Православна Церква вшановує пам’ять семи отроків в Ефесі: Максиміліана, Ямвлиха, Мартиніана, Іоана, Дионисія, Єксакустодіана (Константина) та Антоніна (бл. 250; 408-450).

Сім Ефеських отроків: Максиміліан, Ямвлих, Мартиніан, Іоан, Дионисій, Єксакустодіан (Констянтин) і Антонін жили в III столітті. Святий Максиміліан був сином ефеського градоначальника, решта юнаків - синами інших знатних ефеських громадян. Хлопці були друзями з дитинства, і всі перебували на військовій службі. Коли імператор Декій (249-251) прибув в Ефес, він повелів всім громадянам з'явитися для принесення жертви язичницьким божествам; непокірних же чекали муки та страта. Сім отроків не підкорилися наказу, за що були приведені до імператора. Тут вони сміливо сповідали свою віру в Христа. З них негайно були зняті ознаки військової відмінності - військові пояси. Проте Декій відпустив їх на волю, сподіваючись, що вони змінять рішення за той час, поки він буде знаходитися в поході. Хлопці пішли з міста і сховалися в печері гори Охлон, де проводили час в молитвах, готуючись до мученицького подвигу. Намолодший з них - святий Ямвлих, одягаючись в жебрацький одяг, ходив в місто і купував хліб. В одному з таких виходів у місто він почув, що імператор повернувся і їх шукають, щоб представити на суд. Святий Максиміліан надихнув друзів вийти з печери і добровільно з'явитися на суд. Дізнавшись, де ховаються отроки, імператор повелів закласти вхід в печеру каменями, щоб вони померли в ній з голоду і спраги. Двоє з сановників, присутніх при замуруванні входу в печеру, були таємними християнами. Бажаючи зберегти пам'ять святих, вони вклали серед каменів запечатаний ковчег, в якому знаходилися дві олов'яні дощечки. На них були написані імена семи отроків і обставини їх страждань і смерті.

Але Господь навів на отроків дивний сон, який продовжувався майже два століття. На той час гоніння на християн припинилися, хоча за правління святого благовірного царя Феодосія Молодшого (408-450) з'явилися єретики, які відкидали воскресіння мертвих в Друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Тоді Господь і відкрив таємницю очікуваного воскресіння мертвих і майбутнього життя через Своїх сімох отроків.

Власник ділянки, на якій знаходилася гора Охлон, почав будувати кам'яну споруду, і робочі розібрали вхід в печеру. Господь оживив отроків, і вони прокинулися немов від звичайного сну, не підозрюючи, що пройшло майже 200 років. Тіла їх і одяг був абсолютно нетлінний. Готуючись прийняти муки, отроки доручили святому Ямвлиху ще раз купити їм хліб в місті для підкріплення сил. Підійшовши до міста, хлопець здивувався, побачивши на воротах святий хрест. Почувши вільно промовлене Ім'я Ісуса Христа, він почав сумніватися, що прийшов в своє місто. Розплачуючись за хліб, святий отрок подав торговцеві монету із зображенням імператора Декія і був затриманий за те, що нібито приховав скарб старовинних монет. Святого Ямвлиха привели до градоначальника, у якого в той час знаходився Ефеський єпископ. Слухаючи дивні відповіді хлопця, єпископ зрозумів, що Бог відкриває через нього якусь таємницю, і сам відправився разом з народом до печери. Біля входу в печеру єпископ вийняв з купи каменів запечатаний ковчег і відкрив його. Він прочитав на олов'яних дощечках імена семи отроків і обставини замурування печери за велінням імператора Декія. Увійшовши до печери і побачивши в ній живих отроків, всі зраділи і зрозуміли, що Господь, через пробудження їх від довгого сну, відкриває Церкві таємницю воскресіння мертвих. Незабаром сам імператор прибув в Ефес і розмовляв з хлопцями в печері. Тоді ж святі отроки на очах у всіх схилили голови на землю і знову заснули, цього разу до загального воскресіння. Імператор хотів кожного з отроків покласти в дорогоцінну раку, але, з'явившись йому уві сні, святі отроки сказали, щоб тіла їх були залишені в печері на землі.

Прес-служба Чернігівської єпархії