Нерукотворний Образ Господа Ісуса Христа29 серпня Православна Церква молитовно згадує перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа Ісуса Христа (944).

Передання свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сірійському місті Едессі правив Авгарь. Він був уражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, що творяться Господом, розповсюдився по Сирії (Мф. 4, 24) і дійшла до Авгаря. Не бачивши Спасителя, Авгарь увірував в Нього, як в Сина Божого, і написав лист з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя.

Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике зібрання людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося.

Спаситель Сам покликав його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, похвалив віру правителя, обіцяв прислати Свого учня для зцілення від прокази і для наствлення на шляху спасіння. Потім Господь попросив принести воду і убрус (полотно, рушник). Він умив лице, обтер його убрусом, і на ньому відбився образ Його обличчя.

Убрус і лист Спасителя Ананія приніс в Едессу. З благоговінням прийняв Авгарь святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Фаддей, який проповідував Євангеліє і хрестив Авгаря, що увірував, і всіх жителів Едесси.

Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, всякий, хто сподівається на Тебе, не посоромиться», Авгарь прикрасив його і встановив в ніші над міськими вратами. Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгаря, правитель Едесси, впав в ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь повелів у видінні Едесському єпископові сховати Його зображення.

Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Пройшло багато років, і жителі забули про святиню. Але, коли в 545 р. персидський цар Хосрой I оточив Едессу і стан міста здавався безнадійним, єпископу Євлавію з’явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після звершення хресного ходу з Нерукотворним Образом стінами міста персидське військо відступило.

У 630 році Едессою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який розповсюдилася по всьому Сходу. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ в тодішню столицю Православ’я і викупив його у еміра – правителя міста.

З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені духовенством до Константинополя. 16 (29 н.ст.) серпня Образ Спасителя був поставлений у Фаросськой церкви Пресвятої Богородиці. В пам’ять про цю подію і встановлене щорічне церковне святкування.

Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. За одним – його викрали хрестоносці за часів їх владарювання у Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переданнями, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, т.зв. «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою в Едессу; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первинний Нерукотворний Образ грунтується на існуванні декількох точних відбитків.

За часів іконоборчої єресі захисники іконошанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинності іконошанування папа Григорій II (715-731) надіслав лист до східного імператора, в якому указував на зцілення володаря Авгаря і перебування Нерукотворного Образу в Едессі, як на загальновідомий факт. Нерукотворний Образ з давніх часів шанувався в Русі – його зображення навіть вміщалося на військових прапорах.

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії