Різдво Пресвятої Богородиці21 вересня православні християни відзначають велике дванадесяте свято Різдво Пресвятої Богородиці.

Це дуже старовинне Богородичне свято, хоча не можна точно означити часу, коли його почали святкувати. Про нього згадують св. Іван Золотоуст, св. Прокл, св. Єпіфан, св. Августин), св. Роман Сладкопівець. Перша згадка дійшла з IV cт. Палестинське передання свідчить, що св. Єлена, мати імператора Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У V ст. св. Прокл, патріарх Константинопольський (439-446) також згадує цей празник. На Заході перша згадка також датується V ст. і знаходиться у сакраментарії папи Геласія (492-496), проте відзначати його тут почали значно пізніше. У тому ж V cт. Анатолій, єпископ Константинопольський, створив на день Різдва Пресвятої Богородиці стихири, що співаються до сьогодні.

Про саму подію свята — народження Богородиці Євангеліє не розповідає. В цілому воно подає мало відомостей про Богородицю: нічого не сказано про Її народження, молоді літа чи Успіння, Євангеліє навіть не подає імен Її батьків. Усю цю інформацію черпають із Священного Передання Церкви та апокрифів.

Головне джерело знань про життя Богородиці — це протоєвангеліє Якова, яке написане близько 170-180 років. Ця книга стала підґрунтям для таких свят, як Зачаття св. Анни, Різдва Пресвятої Богородиці, Введення в храм та свята на честь Якима й Анни. Саме з цієї протоєвангелії довідуємося про народження Пречистої Діви Марії від бездітних Якима та Анни, які були нащадками родів Давида та Аарона.

Загалом, церковна традиція, зазвичай, не згадує дня народження святих, говорить тільки про день їхньої смерті, як початку небесного життя. Проте є два винятки – це Марія та Іван Хреститель. Таке рішення обґрунтоване тим, що саме ці дві людини займають особливе значення у плані спасіння, у ділі приготування дороги для земного приходу Божого Сина. Тому їх народження є подією всесвітнього масштабу.

Джерело: РІСУ
Прес-служба Чернігівської єпархії