19 листопада Православна Церква молитовно святкує пам'ять преподобного Варлаама Хутинського (1192).

Святий Варлаам (у миру Олексій Михайлович) був родом із багатих новгородців. Він виховувався у благочестивій родині і з ранніх років відчув особливу прихильність до благочестивого і відокремленого життя. Тож після смерті батьків блаженний роздав свій спадок і віддалився у монастир, де прийняв іночество.

У пошуках безмовності він обійшов різні місця, бажаючи влаштувати собі обитель. У 10 верстах від Новгорода преподобний знайшов красивий пагорб, званий Хутинь (місце, де мешкає нечиста сила), і побачив Божественний промінь, що осяяв це місце. Помолившись, святий побудував собі келію та почав трудитися. Там преподобний Варлаам усамітнено вів суворе життя, безперестанно молився і дотримувався строгого посту.

Із часом до нього почали збиратися пустиннолюбці, які бажали розділити з преподобним праці та подвиги. Таким чином утворився монастир, і преподобний спорудив невеликий дерев'яний храм в славу Преображення Господнього, а згодом і кам'яний.

До нього за порадами приходили не тільки ченці, але й знатні та прості миряни. Преподобний повчав їх: «Діти мої! Остерігайтеся різних пороків: заздрості, наклепу, гніву, брехні, упередженого осуду; залиште помилкову присягу, утримуйтеся від розпусти, будьте лагідними та майте любов - матір усього доброго. Виконайте це, щоб не залишитися без вічних благ, обіцяних Господом усім праведним».

Святий Варлаам мав дар прозорливості та чудотворіння. Історія Новгорода свідчить про такий випадок. Якось преподобному довелося бути у Новгородського архієпископа. Прощаючись, архієпископ попросив його приїхати через тиждень. Святий Варлаам відповідав, що приїде, якщо Бог благословить, на санях у п'ятницю в перший тиждень посту святих апостолів Петра і Павла. Здивувався архієпископ такій відповіді. Але дійсно, напередодні визначеного дня в ніч випав глибокий сніг, і у п'ятницю цілий день був лютий мороз. Преподобний на санях приїхав до Новгорода. Побачивши печаль архієпископа з нагоди такої негоди, унаслідок якої міг вимерзнути хліб, святий Варлаам сказав йому: «Не засмучуйся, Владико, дякувати Господові потрібно. Якби Господь не послав цього снігу і морозу, то був би голод у всій країні, яким Господь хотів покарати нас за гріхи наші, але по молитвах Богородиці та святих змилувався над нами і послав мороз, щоб перемерли черв'яки, що поїдали коріння хлібів». Вранці ж знову сніг розтав і було тепло. Архієпископу принесли з поля житні колоски з корінням, на якому було безліч вимерлих черв'яків. І був того року небачений урожай.

Благодаттю Святого духу преподобний Варлаам як за життя, так і після смерті виганяв бісів, зціляв сліпих, прокажених і багатьох інших недуг. Неодноразово преподобний застерігав жителів рідного Новгорода про біди. Відомо, що в 1505 році угодник Божий з'явився ченцю Хутинської обителі Тарасію і попередив його про потоп, морову пошесть і пожежу. По молитвах святого місто було врятоване від потопу, але через 4 роки прогноз його про морову пошесть і пожежу збувся.
У середині XV століття (1440 або 1452 рр.) були знайдені нетлінні мощі угодника Божого, тоді ж відбулося прославлення преподобного в лику святих.

Джерело: Православіє в Україні