Друк
Собор преподобних отців печерських24 грудня - день пам'яті преподобного Даниїла Стовпника (489-490) та преподобного Никона Сухого, Печерського, в Ближніх печерах (ХІІ).

Преподобний Даниїл Стовпник народився у селі Вифара, поблизу міста Самосати в Месопотамії. Мати його Марфа довго була безплідною і в молитвах дала обітницю, якщо народиться дитина, присвятити її Господу. Молитва була почута, і Марфа народила сина, який до 5 років ріс без імені. Батьки хлопчика хотіли, щоб народжений з благовоління Божого також від Бога отримав би і ім'я. Вони привели сина в монастир, який знаходився поблизу, і звернулися до ігумена. Ігумен велів подати одну з Богослужбових книг і, відкривши її, знайшов в ній слова пророка Даниїла. Так отрок отримав ім'я. Батьки просили, щоб хлопчик залишився в монастирі, але ігумен не прийняв його, оскільки той був ще дуже малий. У 12 років, нікому не кажучи, отрок пішов з дому в монастир.

Батьки зраділи, коли дізналися, де знаходиться син, і пришли в монастир. Побачивши, що він ще ходить в мирському одязі, вони благали ігумена постригти його в Ангельський чин. У недільний день ігумен виконав їх прохання, але заборонив їм часто відвідувати сина. Братія обителі дивувалася з подвигів ченця.

Одного разу разом з ігуменом монастиря Даниїл відвідав святого Симеона Стовпника, який пророкував юному монаху, що і він понесе такий й же подвиг. Преподобний Даниїл продовжив подвижницьке життя в затворі. Коли у видінні йому було вказано місце нового подвигу, він віддалився у Фракійську пустелю разом з двома учнями, де вони добудували стовп, на якому преподобний Даниїл провів 33 роки. До стовпа сходилися люди, і всі отримували від преподобного Даниїла допомогу і зцілення. Молитов святого подвижника просили і візантійські імператори. З численних пророцтв преподобного найбільш визначним було пророцтво про сильну пожежу в Константинополі.

Преподобний помер у 80 років (бл. 489-490 рр.).


Преподобний Никон Сухий, син багатих і знатних батьків, залишив все заради Христа і прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі. У 1096 році при нашесті хана Боняка він разом з іншими ченцями був взятий в полон. Очікуючи багатого викупу, хан жорстоко поводився з преподобним Никоном. Коли святий відмовився від викупу, господар почав мучити його голодом, залишав влітку на спеці, а взимку на морозі. Але преподобний за все дякував Господу і сказав одного разу мучителеві, що Господь, по молитвах преподобного Антонія і Феодосія, поверне його в монастир, як про це передбачив йому у видінні преподобний Евстратій. Хан наказав підрізати преподобному Никону сухожилля ніг і поставив посилену варту. Але на третій день в шосту годину раптово святий в'язень став невидимий, тільки охорона чула слова: «Хваліте Господа з Небес». Так він був перенесений в Успенську церкву до Божественної літургії. Братія оточила його і почала розпитувати, як він потрапив сюди. Преподобний Никон хотів приховати чудо. Але братія просила його
повідати істину. Преподобний Никон хотів продовжувати свої подвиги в монастирі, не знімаючи кандалів, але ігумен сказав: «Якби Господь хотів, щоб ти залишався зв'язаним, Він не визволив би тебе з полону».

Помер преподобний Никон на початку XII століття і був похований в Ближніх печерах.

Підготував Микола Ященко

Перегляди: 2523