24 квітня – пам’ять сщмч. Антипи, єп. Пергама Асійського (бл. 68).Священномученик Антипа – учень святого апостола Іоана Богослова (пам'ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви в роки царювання імператора Нерона (54 - 68).
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою і невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергама почали відмовлятися від жертвоприношень ідолам. Язичницькі жреці дорікали єпископові в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа і принести жертву ідолам.
Святитель Антипа спокійно відповів, що не почне служити богам-бісам, які біжать від нього, смертної людини, і що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителеві, Який створив все, і Його Єдинородному і Єдиносущному Синові і Святому Духу. Жреці заперечили, запевняючи що їх боги існують відвіку, а Христос з'явився нещодавно і був розіпнутий при Пилатові як розбійник. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей і всі розповіді про них наповнені беззаконням і пороками. Він твердо сповідав віру в Сина Божого, Який втілився від Пресвятої Діви.
Розлючені жреці затягнули священномученика Антипу в храм Артеміди і кинули його в розжареного мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик в розжареній печі голосно молився Богові, просячи прийняти його душу і укріпити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, немов би заснувши (+ бл. 68).
Вночі християни взяли не пошкоджене вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали в Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес і зцілень від різних хвороб.
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою і невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергама почали відмовлятися від жертвоприношень ідолам. Язичницькі жреці дорікали єпископові в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа і принести жертву ідолам.
Святитель Антипа спокійно відповів, що не почне служити богам-бісам, які біжать від нього, смертної людини, і що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителеві, Який створив все, і Його Єдинородному і Єдиносущному Синові і Святому Духу. Жреці заперечили, запевняючи що їх боги існують відвіку, а Христос з'явився нещодавно і був розіпнутий при Пилатові як розбійник. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей і всі розповіді про них наповнені беззаконням і пороками. Він твердо сповідав віру в Сина Божого, Який втілився від Пресвятої Діви.
Розлючені жреці затягнули священномученика Антипу в храм Артеміди і кинули його в розжареного мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик в розжареній печі голосно молився Богові, просячи прийняти його душу і укріпити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, немов би заснувши (+ бл. 68).
Вночі християни взяли не пошкоджене вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали в Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес і зцілень від різних хвороб.
Прес-служба Чернігівської єпархії
