Пасхальне послання
архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним Чернігівщини
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
У надзвичайних зовнішніх умовах та у самообмеженні цьогоріч зустрічаємо ми свято Світлого Христового Воскресіння, спасительну Пасху.
Заради турботи про збереження Божого дару життя, заради піклування про благо і здоров’я ближніх, переважна більшість з вас відзначає Великдень вдома. Однак і ці складні обставини нашого життя, церковного та мирського, повинні бути використані нами для духовного блага – адже вони спонукають нас до більш глибокого осмислення питань життя і смерті, до усвідомлення обмеженості людських мудрості та знань, сил і досвіду, на які багато хто так звик покладатися у наш час.
Людство з усіма досягненнями цивілізації, науки й прогресу, зупиняється у страху перед мікроскопічною істотою, невидимою для ока, але смертельно небезпечною для багатьох. І в цих умовах з новою силою звучить свідчення про перемогу Воскреслого Христа над гріхом і злом, про перемогу не над однією хворобою чи епідемією, а над самою смертю!
«Воістину священна і святкова ця спасительна ніч воскресіння стала провісницею і світлосяйного світлоносного дня, бо в ній вічне світло із гробу плоттю всім засяяло» (Канон Пасхи, пісня 7) – святкуючи Великдень, як і щороку нині проголошує Церква. «Учора поховано мене з Тобою, Христе, сьогодні встаю, коли Ти воскрес; учора розіп’ято мене з Тобою, Сам прослав мене, Спасе, у Царстві Твоїм» (Канон Пасхи, пісня 3) – молитовно звертаємося ми до Спасителя.
«Бо як смерть через людину, так через людину i воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15:21-22) – нагадує нам апостол Павло, спонукаючи знову до роздумів над причиною смерті – гріхопадінням прабатьків Адама і Єви. Адже світ і все, що в ньому, не мають власного джерела буття. Лише Бог має життя в Самому Собі (див. Ін. 5:26), лише Він дає «усьому життя і дихання, і все» (Діян. 17:25).
Першопричина хвороб і страждань – у розділенні між Богом-Творцем та людиною, у тому розриві, який стається через гріх людини. Адже гріх спотворює саму нашу природу, відриває нас від повноцінного спілкування, від єднання з Джерелом нашого буття – Богом. Тому без подолання влади гріха над нами, без відновлення єдності з Богом, подолати наслідки дії зла в людині – неможливо.
Поширення серед людей згубної пошесті, способи ураження нею, хвороба та її вилікування – все це ніби нагадує нам гріх, який є хворобою не лише тіла, але всієї нашої природи. Бо людина уразилася гріхом від спокуси диявольської, і потім від покоління до покоління, від Адама до всіх його нащадків, гріх передається – подібно як збудник хвороби передається від одного носія до іншого.
Багато гріхів людина чинить непомітно, ніби сама в собі, але ще більше – у взаємодії зі світом та іншими людьми. Збудник гріховної хвороби – спокуса. Хто не дбає про захист від спокус, хто не дбає про чистоту, хто не віддаляється від усього, що поширює гріх – той швидше уражується цією духовною хворобою. Але коли хвороба і оволодіває нашим єством, воно, будучи сотворене Богом, вступає у боротьбу. І коли подавати лікування, коли ззовні підживлювати сили, що занепадають – настає вилікування і звільнення від хвороби.
Тому апостол Павло і застерігає: «Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї. Протверезіться, як належить, і не грішіть» (1 Кор. 15:33-34), а псалмоспівець проголошує: «Блажен муж, що не йде на раду нечестивих, і на путь грішників не стає, і на зборищі губителів не сидить. Але в Законі Господнім воля його, і Закону Його повчається день і ніч» (Пс. 1:1-2).
Отже, як через гріхопадіння Адама всі ми уражаємося хворобою гріха, так через Хресну Жертву Спасителя і Його Воскресіння сама людська природа отримує зцілення, Христос стає новим Адамом, родоначальник оновленого людства, звільненого від рабства смерті. Про це звіщає нам і пророк Ісая: «Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:4-5).
Через Христа Воскреслого ми всі маємо можливість отримати зцілення від смерті та осягнути життя вічне. І як при хворобі ми звертаємося до лікарів, очікуючи від них допомоги у зціленні, виконуємо приписи та вживаємо ліки – так і хворобу людської природи – гріх та її наслідок – смерть, ми маємо лікувати, звертаючись до Бога, лікаря наших душ і тіл. Ми маємо виконувати Його приписи – заповіді та настанови, вживати духовні ліки – піст, тобто стриманість духовну та тілесну, і молитву, тобто спілкування з Богом, бо Сам Господь називає їх засобом відігнання збудників духовної хвороби – спокусників, злих духів, кажучи: «Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту» (Мк. 9:29).
«Не бійтеся!» і «Радійте!» – цими словами воскреслий Христос звертається до Своїх учеників та до всіх нас. У час випробувань, страху, невпевненості у майбутньому, ми, як християни, покладаємо свою надію на Бога, і хоча не знаємо докладно, що і як буде у наступні тижні, місяці й роки, одне знаємо точно: Бог все приведе до благого завершення! Бо так говорить нам Сам Спаситель: «Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам’ятає скорботи від радости, тому що народилася людина на світ. Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас» (Ін 16:21-22).
Цю радість у Христі Воскреслому бажаю розділити з кожним з вас, сердечно вітаючи з Великоднем, з Пасхою Господньою боголюбивих пастирів, чесне чернецтво і всіх вірних дітей Православної Церкви у Чернігово-Сіверському краї та усіх християн, хто чує чи читає ці слова.
Сердечні слова вітання і вдячності – нашим лікарям. Ми підносимо за вас молитви і просимо Бога зміцнити ваші сили та захистити від хвороб тих, хто з жертовністю захищає і лікує нас. Вітаю також державну і місцеву владу, військовослужбовців та правоохоронців, хто у нашому краї та на фронті війни оберігають мир, захищають всю Україну від зовнішнього агресора. Вітаю добровольців і волонтерів та усіх, хто гідно служить українському народу, турбується про нашу державу, про її краще майбутнє.
Нехай обмеження і випробування цього часу не затьмарять радості Великодня! Бажаю усім вам міцного здоров’я, сил і натхнення в добрих справах, злагоди в родинах та з усіма ближніми, звершення усього, чого ви просите у Бога на благо.
Пропри всі негаразди і скорботу, якими наповнений нинішній час, знову і знову промовимо з усіма, хто нині святкує Великдень, урочисті слова:
ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
ЄВСТРАТІЙ,
архієпископ Чернігівський і Ніжинський
ПАСХА ХРИСТОВА, 2020 р.
м. Чернігів
