Христос - Добрий ПастирСвяті отці та учителі Церкви у своїх творах багато говорять про надзвичайну висоту пастирського служіння, спонукаючи кожного, хто готує себе до цього сану, перш ніж прийняти його, зважити свої сили і зробити відповідні висновки. Про свій життєвий вибір – служіння Богу і людям – ми поговорили з майбутніми священиками – студентами Київської православної богословської академії.

Хто такий пастир ?

«На мою думку, пастир – це не лідер у звичайному розумінні цього слова, не герой, бо і той, і інший покладається на свої власні сили; а це є та людина, яка побачила у певній мірі, з Божою допомогою, свій стан падіння і прагне до виправлення і очищення, і при тому полум’яніє любов’ю до інших людей, прагнучи їх провести крізь сіті лукавого, болоту гріха, прірву до чистого Боговгодного життя. Священик є носієм Благодаті Божої» (Будзан Микола, 3 курс КПБА).

«Пастир це своєрідний світильник, який повинен світити всім людям світлом добрих справ…» (Возняк Степан, 3 курс КПБА).

В чому полягає головне завдання пастиря?

«Сучасній людині важко вирватися з потоку так званої свободи, демократії і вседозволеності, яку пропагують суспільству ЗМІ. Вона загубилася в своєрідних «хащах» цивілізації і, прямуючи коридором життя, забуває про кінцеву мету, ціль свого прямування. Молода людина живе одним днем, або, в кращому випадку, короткими проміжками від зарплати до зарплати, і, нажаль, основними її цінностями стає матеріальне забезпечення, яке повністю витісняє духовні потреби. Вона живе виключно для себе і для задоволення своїх бажань, а нещастя оточуючих її мало, або зовсім не цікавлять. Тому головне завдання пастиря полягає у тому, щоб відкрити людині очі на її життя і направити її у правильне русло, до Бога. А для цього священик повинен сам стати зразком для наслідування «і словом і ділом» (Мирутенко Іван, 3 курс КПБА).

«Ще одним дуже важливим завданням пастиря є заклик до покаяння, виправлення, освячення, як окремих людей, так і всього суспільства загалом» (Слажнєв Денис, 3 курс КПБА).

Що ви можете сказати про пастирське покликання?

«Покликання до пастирського служіння є, насамперед,  покликанням до жертовності, до готовності померти за своїх пасомих. Життя наше – це бурхливе море. Але у яку бурю не потрапив би корабель, мудрий капітан завжди приведе його до тихої пристані, керований світлом маяка. Так і справжній пастир завжди керується у житті світлом Христової істини» (Хом’як Валентин, 3 курс КПБА).

«Покликання бути пастирем – це великий дар від Бога. На людину, яка приступає до священичого служіння покладається велика відповідальність перед Всевишнім, тому що мирянин дбає про своє спасіння, а священнослужитель дасть відповідь не лише за себе, але й за тих людей, яких навчав і вів до життя вічного» (Люхович Іван, 3 курс КПБА).

Чи не страшно брати на себе таку відповідальність?

«Звичайно певний острах є, але ми не повинні забувати, що наш нелегкий хрест пастирського служіння буде допомагати нести Сам Господь Ісус Христос. Так, буде багато перешкод, буде багато скорбот, випробувань, однак, якщо ми надбаємо щиру віру і зі страхом Божим будемо працювати на Його ниві, то з Божою допомогою достойно виконаємо свою священну місію» (Миронюк Андрій, 3 курс КПБА).

«Хто вирішив стати на шлях служіння, той повинен готувати свою душу до спокус. Бо ворог людства не спить і затягує у свої злі тенета. Тому пастир повинен покладати надію на Бога, підсилювати себе молитвою, любов’ю, смиренням, працелюбством, щоб не похитнутися у цьому важкому світі, як билина в полі, а твердо стояти і мати віру, надію, любов, виконуючи Господом дане завдання.» (Никорак Юрій, 3 курс КПБА).

«Часто стається так, що вибрана на пастирське служіння людина не покладає свою надію на Благодать Божу, яка немічне лікує, а виснажене поповнює, а всю себе віддає суєті життєвій, забуваючи, що головне правило в  житті священика – це жертовна любов і служіння іншим» (Бабленюк Артем, 3 курс КПБА)

З наведених вище думок молодих студентів-семінаристів ми бачимо, що підростає достойне покоління служителів Вівтаря Господнього, які усвідомлюють всю важливість та відповідальність пастирського покликання. Тож нехай вони з Божою допомогою стануть «взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1Тим. 4, 12).

Розмову вів Михайло Сивак