БібліяКоли говоримо «Святе Письмо, Слово Боже, Боже Об’явлення» і тому подібне, то маємо на увазі Біблію. Бог є любов. Він завжди живе в любові. Бог забажав поділитись цим з іншими. Для цього Він створив світ, спочатку небесний (ангелів), а потім земний. Про все це написано у Вічній Книзі.

Слово «Біблія» походить від грецького біблус. Так називали трав’яну рослину, з якої в давнину виготовляли папір. До складу Біблії входять книги Старого і Нового Заповітів (написаних до і після Різдва Христового). Ці книги написали натхнені Творцем мужі, і в них подаровано людству Боже Об’явлення, визначено непомильні правила і зразки віри та норми праведного життя. Отож, хоча ці книги написано в різні часи, у різних місцях, різними мовами і письменниками, автор їх – Сам Бог. І хоча події, описані в Біблії, відбувались у далекому минулому, вона є важливою для сьогодення і майбутнього. Через це її називають Вічною.

Біблія – найвідоміша книга у цілому світі, її перекладено більш ніж на 2 400 мов (дані початку 2007 року. – Ред.). Вона – невичерпне джерело нашої віри і моралі. Це Слово Боже, звернене до нас. Це наука про ставлення людини до людини і до Всевишнього. В ній описано вчинки осіб, громад і народів, які Господь допустив, щоб дати можливість людям вибирати між добром і злом. До Біблії ставляться з великою пошаною, особливо в церкві під час Богослужінь. Її цілують, нею благословляють людей, на ній присягають. Через те, що її читають багато людей, вона – наймогутніша книга за впливом на їхнє життя. Існує безліч книг про науку, культуру, історію для широкого й обмеженого кола читачів. Боже Слово може читати все людство. Про це свідчить захоплення Біблією різних знаменитостей. Цитатами, о’бразами і мотивами Писання буквально рясніють твори Т. Шевченка. А О. Пушкін говорив: «Я прочитав Біблію і думаю, що ми ніколи не дамо народові чогось кращого». «Біблія – це джерело нашої культури», – писав Й.-В. Гете.

Як для тіла потрібна їжа, так для душі – Боже Слово. У Святому Письмі містяться Божі істини. Тому не треба читати його, як звичайну книгу. Біблію треба читати з глибокою пошаною як слова Самого Бога і з молитвою, щоб Господь дав розуміння прочитаного. Православна Церква не допускає можливості кожному пояснювати Писання на свій розсуд. Бо це може призвести до помилок у вірі. А тому при виникненні запитань стосовно змісту прочитаного слід звертатись до служителів Церкви за роз’ясненням. Отож, читаючи Священне Писання, треба звертати увагу на те, як, де і коли подія відбувалася, що вона означає і чого навчає.

Сам Ісус Христос сказав: «Досліджуйте Писання ... вони свідчать про Мене». Св. Тихон Задонський так ставився до Слова Божого: «Якби ти отримав лист від царя земного, хіба ти не читав би його з радістю? Ти ж отримав лист від Царя Небесного! Кожного разу, читаючи Святе Письмо, ти чуєш звернені до тебе слова Самого Бога. Під час читання ти молишся до Нього і розмовляєш із Ним». Біблія – це Божий лист до кожного з нас. Нам потрібно приймати його як Боже звернення до кожного особисто не залежно ні від чого. Кожна людина повинна від цього молитовного спілкування з Господом отримувати духовну насолоду та силу. Спілкуймося з Богом кожного дня, щонеділі, щосвята. Не забуваймо вивчати Біблію!

Священик Віктор ЛІПЧИК
Джерело: Волинські єпархіальні відомості