Святий апостол Тимофій4 лютого Православна Церква молитовно відзначає пам'ять святого апостола Тимофія (бл. 96) та преподобномученика Анастасія Персидського(628).
Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського міста Лістри в Малій Азії. Він був навернений до Христа у 52 році святим апостолом Павлом (+ бл. 67; пам'ять 29 червня). Коли апостоли Павло і Варнава відвідали вперше Лікаонські міста, апостол Павло в Лістрі зцілив кульгавого від народження, і багато жителів міста увірували в Христа, серед них був і майбутній апостол Тимофій, його мати Євника і бабця Лоїда (Діян. 14, 6-12; 2 Тим. 1, 5). Насіння віра, посіяне апостолом Павлом в душі святого Тимофія, принесли великі плоди. Він став ревним учнем апостола, а згодом його невідступним супутником. Апостол Павло любив святого Тимофія і називав його в Посланнях своїм улюбленим сином, з вдячністю згадуючи його вірність і відданість. У 65 році апостол Павло висвятив апостола Тимофія в єпископа Єфеської Церкви, якою святий Тимофій керував 15 років. Святий апостол Павло, знаходячись в Римі в темниці і знаючи, що його чекає мученицький подвиг, викликав до себе вірного учня і друга апостола Тимофія на останнє побачення (2 Тим. 4, 9).

Святий Тимофій закінчив земне життя мученицькою смертю. В Єфесі язичники здійснювали свято на честь ідолів і носили їх по місту, супроводжуючи нечестивими обрядами і піснями. Святий єпископ Тимофій прагнув зупинити і напоумити засліплених ідолопоклонством людей, проповідуючи їм істинну віру в Христа. Язичники в озлобленні кинулися на святого апостола, били його, тягнули по землі і, нарешті, побили камнями. Мученицьку смерть за Христа святий апостол Тимофій прийняв у 80-му році. У IV столітті святі мощі апостола Тимофія були перенесені до Царгорода і покладені в храмі Святих Апостолів. Свята Церква вшановує святого Тимофія серед 70-ти апостолів.
Святий Анастасій народився в Персії. Батько його Вав був магом, відомим вчителем чародійництва, який навчив цьому і свого сина. Анастасій, який був воїном у персидського царя Хозроя, почув про Животворчий Хрест Господній, чутка про славу і могутність якого розповсюдилася по всій Персії. Хресне древо вражало надзвичайними чудесами, так що багато хто говорив: «Бог Християнський прийшов до Персії».

Почувши про це, юнак почав розпитувати про земне життя Спасителя, і його серця торкнулася благодать Божа, а в душі загорівся вогонь віри. Коли він був посланий на війну до Греції, то, дійшовши до міста Халкідону, залишився жити у перса-християнина, який наставляв його в істинній вірі. Прийшовши до Єрусалиму, він прийняв хрещення і пішов до монастиря, де трудився, прикрашаючи себе смиренням, лагідністю і працьовитістю. Після семи років перебування в монастирі, напередодні свята Воскресіння Христового, йому було відкрито, що його чекає мученицька смерть за Христа.

Прийшовши до Кесарії, святий Анастасій був затриманий воїнами, які прийняли його за шпигуна. На суді перед ханом Марзаваном він сповідував себе християнином, за що був закутий в залізні ланцюги і відведений на каменотесні роботи. Бачивши, що не можна похитнути віру мученика, його віддали на жорстокі муки разом з 70 в'язнями, серед яких було багато християн. Всі вони були задушені на березі ріки. Голову святого Анастасія відрізали і принесли цареві, а тіло кинули псам, але жоден не доторкнувся до нього. Чернець, посланий з Єрусалимського монастиря, де трудився святий Анастасій, підкупив варту і поховав мученика. Мученицька кончина святого наступила у 628 р.

Підготував Микола Ященко