feofan_zatvorХристиянське життя є ревністю і силою перебувати в спілкуванні з Богом діяльно, за вірою в Господа нашого Ісуса Христа, при допомозі благодаті Божої, виконанням святої волі Його, на славу Пресвятого імені Його. Суть життя християнського полягає в Богоспілкуванні з Христом Ісусом, – в Богоспілкуванні, спочатку зазвичай таємному не тільки для інших, але і для себе.

Видимим ж, або відчутним всередині нас, свідоцтвом про нього є жар діяльної ревності, винятково в християнському Богодогоджуванні, з цілковитою самовіддачою і ненавистю до всього протилежного. Так, коли починається цей жар ревності, тоді покладається початок християнському життю: і в кому він постійно діє, той живе по-християнськи. Духа не гаcіть, заповідає апостол: Духом полум’янійте; Господеві служіте.

Зрозуміло, що холодне виконання заповідей Церкви, регулярність в справах, що встановлюється обачливим розумом, справність, статечність і чесність в поведінці ще не є вирішальними показниками того, що ми живемо істинно християнським життям. Все це добре, але оскільки не носимо в собі духу життя з Христом Ісусом, не маємо ніякої перед Богом ціни. Такі справи будуть тоді ніби бездушні істукани.

І годинник хороший працює справно; але хто скаже, що в ньому є життя? Так і тут. Ця доброчесність поведінки найбільше може приводити до помилок. Істинне його значення залежить від внутрішнього настрою. Як, утримуючись зовні від справ гріховних, можна живити до них прихильність або насолоду від них в серці, так само, роблячи справи добрі зовні, можна не мати до них прихильності сердечної. Тільки істинна ревність і добро хоче здійснити у всій повноті та чистоті, і гріх переслідує до найменших його відтінків. Першого шукає вона, як насущного хліба, з останнім чинить, як з ворогом смертельним.

Справа благочестя і Богоспілкування є справою надзвичайно важкою і болісною, особливо на перших порах. Де набратися сил, щоб здійснити цю працю? За допомогою благодаті Божої в натхненній ревності. Купець, воїн, суддя, вчений проходять службу кропітку і важку. Чим підтримують вони себе в труднощах своїх?

Натхненням і любов’ю до своєї справи. Не іншим чимось можна підтримати себе і на шляху благочестя. А без цього ми будемо знаходити в служінні Богу темноту, тягар, нудьгу, млявість. Богодогоджання ревне є відрадною, окрилюючою дух дорогою до Бога. Треба все робити на славу Божу, всупереч духові, що мешкає в нас. Зрозуміло, що християнин без ревності – поганий християнин, – млявий, розслаблений, ні теплий, ні холодний, – і життя таке – не життя.

Отже, правдивим свідоцтвом життя християнського є вогонь дієвої ревності Богодогоджування. Як же запалюється цей вогонь? Така ревність виробляється дією благодаті, але не без участі добровільної нашої згоди. Про зіслання благодаті потрібно молитися і треба бути готовим прийняти її. Дух Божий, сходячи в серце, починає діяти в ньому ревністю, що не тільки перебуває, але постійно діє.

Джерело: Храм святого Миколая Чудотворця (Притиска)